1. Який не був сповитий після народження; такий, що не має на собі сповиття.
2. Переносно: необмежений, вільний, незмушений ніякими умовами чи обставинами; такий, що не стримується, не зв’язується нічим.
несповитий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Світе вольний, несповитий! За що ж тебе, світе-брате, В своїй добрій, теплій хаті Оковано, омурано (Премудрого одурено).
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |