1. Властивість або стан того, що не може бути сполученим, поєднаним; відсутність зв’язку, сумісності або логічної єдності між частинами, явищами або поняттями.
2. У логіці та математиці: властивість двох або більше тверджень (суджень, рівнянь, умов), які не можуть бути істинними (або виконуватися) одночасно; суперечливість.
3. У лінгвістиці: порушення правил синтаксичного зв’язку між словами в реченні, що призводить до неможливості їх граматичної сполучуваності.