1. Безсумнівно, безперечно, беззаперечно; так, що не викликає сумнівів або суперечок.
2. (У функції вставного слова) Виражає підтвердження або категоричну впевненість у сказаному; безперечно, справді.
Словник Української Мови
Буква
1. Безсумнівно, безперечно, беззаперечно; так, що не викликає сумнівів або суперечок.
2. (У функції вставного слова) Виражає підтвердження або категоричну впевненість у сказаному; безперечно, справді.