Значення
-
Властивість матеріалу або речовини не займатися полум’ям і не підтримувати горіння при впливі вогню або високої температури; вогнестійкість.
-
У хімії та матеріалознавстві — характеристика негорючих речовин, здатність протистояти дії вогню без руйнування або зі збереженням основних функцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неспалимість, р. неспалимості, д. неспалимості, з. неспалимість, о. неспалимістю, м. неспалимості, к. неспалимосте