1. Який не є гіршим за інший об’єкт порівняння; рівноцінний, однаково хороший.
2. (У граматиці) Форма вищого ступеня порівняння прикметника, що виражає рівність або не поступання якості; утворюється за допомогою префікса “несо-” та суфікса “-іш-“.
несогірший
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |