Властивість або стан за значенням прикметника “несміливий“; брак сміливості, рішучості, впевненості в собі; боязкість, сором’язливість.
несміливість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Найчастіше, коли Шмідти хотіли сказати Зої якийсь дотеп чи комплімент, вони вдавалися були за підмогою до Лаговського; тоді він, хоч узагалі через свою несміливість державсь осторонь, виступав на сцену і по-татарськи переказував «трапезундській вдовичці» те, що було треба. Під такі хвилини він почував себе якось дуже любо, і в душу його, як дивився він на гарні очі та оксамитні вії Зоїні, находило якесь ніжне прихилля до неї; потім, виконавши свою місію і переклавши чужі слова, він знов усувавсь набік.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
XV Через свою природну несміливість супроти жіноцтва професор, однак, знов не довго міг вірити, щоб Зоя його полюбила. Ще того самого вечора на прохідці він покинув про це думку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |