1. Властивість або стан, за якого жива істота не може померти природною смертю, будучи невразливою до старіння, хвороб та фізичних пошкоджень, що призводять до загибелі; безсмертя в буквальному, фізичному сенсі.
2. У фантастичній літературі, міфології та кіно — надприродна здатність персонажа не гинути від будь-яких ран, відновлюватися після будь-яких ушкоджень або воскресати після фізичної смерті.
3. У переносному значенні — надзвичайна життєстійкість, здатність організації, явища, ідеї чи почуття довго існувати, протистоячи загрозам і часу.