1. Властивість або стан того, хто не слухається, не підкоряється наказам, вимогам, правилам; непокора, непослух.
2. Поведінка, вчинки, що виражають таку властивість; прояв непокори, свавілля.
неслухнянство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |