1. Той, хто не слухається, не підкоряється наказам, вимогам або правилам; непослушна, недисциплінована людина (переважно про дитину).
2. (переносне значення) Той, хто чинить опір, не кориться встановленим нормам, авторитетам; бунтар.
неслухнянець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |