1. Позбавляти слави, доброї репутації; ганьбити, безчестити когось або щось.
2. (заст.) Не прославляти, не вихваляти; утримуватися від звеличування.
Словник Української Мови
Буква
1. Позбавляти слави, доброї репутації; ганьбити, безчестити когось або щось.
2. (заст.) Не прославляти, не вихваляти; утримуватися від звеличування.
Приклад 1:
Князеві про це байдуже, а мені не байдуже, як люде почнуть мене судити та неславити. — Вийде тільки те, що й вийшло; я тебе люблю і хочу натішитись твоєю красою досхочу.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”