нескорочуваність

Властивість або стан, за якого щось не може бути скороченим, спрощеним або зменшеним без втрати сутності, цілісності або значення.

У математиці (теорія дробів) — властивість дробу, чисельник і знаменник якого не мають спільних дільників, крім одиниці, тобто дріб не піддається скороченню.

У мовознавстві — властивість слова, словосполучення або терміна, які не вживаються у скороченій формі або не підлягають абревіації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |