нескорочений

[nɛskorot͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не піддавався скороченню, зменшенню обсягу або тривалості; повний, цілісний.

  2. Про текст, документ тощо: представлений у первісному, повному вигляді, без вилучень або купюр.

  3. У математиці (про дріб): такий, чиї чисельник і знаменник не мають спільних дільників, окрім одиниці; який не можна скоротити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нескорочений, р. нескороченого, д. нескороченому, з. нескороченого, о. нескороченим, м. нескороченім

Більше записів