нескінченне
[nɛskint͡ʃɛnnɛ] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(філос.) Абсолютна, безмежна, необмежена ні в просторі, ні в часі субстанція, що є першоджерелом і основою всього сущого; одна з фундаментальних категорій філософської та наукової думки, протилежне скінченному, обмеженому.
-
(матем.) Поняття, що позначає величину або множину, яка не має меж, обмежень або кінця; величина, більша за будь-яке скінченне число (позначається символом ∞).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нескінченне, р. нескінченного, д. нескінченному, з. нескінченне, о. нескінченним, м. нескінченнім