Значення
-
Властивість того, що не має кінця, межі у просторі або часі; безкінечність.
-
Філософська та математична категорія, що позначає безмежність у кількісному або якісному відношенні, відсутність обмежень.
-
У математиці — абстрактне поняття, що позначає величину, яка є більшою за будь-яке скінченне число; символічно позначається знаком ∞.
-
Дуже велика кількість чогось, незліченність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нескінченість, р. нескінченості, д. нескінченості, з. нескінченість, о. нескінченістю, м. нескінченості, к. нескінченосте