нескінченість

1. Властивість того, що не має кінця, межі у просторі або часі; безкінечність.

2. Філософська та математична категорія, що позначає безмежність у кількісному або якісному відношенні, відсутність обмежень.

3. У математиці — абстрактне поняття, що позначає величину, яка є більшою за будь-яке скінченне число; символічно позначається знаком ∞.

4. Дуже велика кількість чогось, незліченність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |