1. Такий, що не сходить, не зникає; постійний, незмінний (переважно про ознаки на обличчі, тілі).
2. Який не може бути пройдений, подоланий; непрохідний, непроїзний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не сходить, не зникає; постійний, незмінний (переважно про ознаки на обличчі, тілі).
2. Який не може бути пройдений, подоланий; непрохідний, непроїзний.
Відсутні