1. Без щирості, з прихованим наміром, невідверто, удавано.
2. У значенні присудкового слова: виражає ознаку дії, стану або якості, що характеризується відсутністю щирості, відвертості.
Словник Української Мови
Буква
1. Без щирості, з прихованим наміром, невідверто, удавано.
2. У значенні присудкового слова: виражає ознаку дії, стану або якості, що характеризується відсутністю щирості, відвертості.
Приклад 1:
— раптом нещиро скрикує вона й кидається до нього, але старається не стати до мене спиною. Панас Павлович машинально цілує її й питає: — А мама дома?
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”