Значення
-
Властивість або стан, за якого увага, діяльність або зусилля не мають чіткої мети, напрямку або концентрації на конкретному об’єкті, завданні чи ідеї; розсіяність, відсутність зосередженості.
-
У техніці, фотографії, оптиці — стан, коли зображення або промінь світла не зведено в чітку точку (фокус), що призводить до розмитості, невиразності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несфокусованість, р. несфокусованості, д. несфокусованості, з. несфокусованість, о. несфокусованістю, м. несфокусованості, к. несфокусованосте