Значення
-
Властивість або стан того, що не є самостійним; залежність, підпорядкованість, відсутність самостійності.
-
У лінгвістиці (термін): характеристика слова або форми слова, що не може вживатися самостійно, без інших слів (наприклад, службові слова, префікси, суфікси).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. несамостійність, р. несамостійності, д. несамостійності, з. несамостійність, о. несамостійністю, м. несамостійності, к. несамостійносте