неритмічність

Властивість або стан, що характеризується відсутністю ритму, порушенням ритмічності, нерегулярністю у чергуванні або повторенні яких-небудь елементів (рухів, звуків, явищ тощо).

У музиці, поезії, танці — відхилення від правильної метричної організації, розлад ритмічної структури.

У фізіології — порушення нормального ритму роботи органу (наприклад, серця — аритмія).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |