Значення
-
Властивість або стан, що характеризується відсутністю ритму, порушенням ритмічності, нерегулярністю у чергуванні або повторенні яких-небудь елементів (рухів, звуків, явищ тощо).
-
У музиці, поезії, танці — відхилення від правильної метричної організації, розлад ритмічної структури.
-
У фізіології — порушення нормального ритму роботи органу (наприклад, серця — аритмія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неритмічність, р. неритмічності, д. неритмічності, з. неритмічність, о. неритмічністю, м. неритмічності, к. неритмічносте