нерухливість

[nɛruxlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “нерухливий“; стан, коли щось не змінює свого положення в просторі, позбавлене руху, статичне.

  2. Перен. Відсутність активності, розвитку, змін у якійсь сфері; стагнація, застій.

  3. Юрид. У контексті права — синонімічне позначення майна, яке не можна перемістити без його пошкодження або втрати його призначення (нерухоме майно, нерухомість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нерухливість, р. нерухливості, д. нерухливості, з. нерухливість, о. нерухливістю, м. нерухливості, к. нерухливосте

Більше записів