Який не відчуває каяття за вчинене, не розкаюється; такий, що не визнає своєї провини.
нерозкаяний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Який не відчуває каяття за вчинене, не розкаюється; такий, що не визнає своєї провини.
Відсутні