нерозгалуженість

1. Властивість за значенням прикметника “нерозгалужений“; відсутність розгалужень, складних або багатоступеневих складових частин; лінійність, простота структури.

2. У біології — будова рослин або їх органів (наприклад, стебла, кореня), що не має бокових відростків, гілок; неразветвленность.

3. Переносно — обмеженість, вузькість, небагатогранність (про думку, діяльність, систему тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |