1. Який не перебуває у стані рівноваги; порушений, неврівноважений.
2. Про людину: такий, що має неврівноважену, нестійку психіку; схильний до різких змін настрою, неспокійний.
нерівноважний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щоб середовище підсилювало п а- даюче на нього випромінювання, необхі д- но створити нерівноважний стан системи, при якому кількість атомів у збудженому стані було би біль шою, ніж їх кількість в основному стані. Такі стани називаються станами з інверсною заселені стю.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Частина мови: прикментик () |