1. (вживається як присудкове слово) Виражає небажання, неохоче ставлення до чогось; протилежне до “радо”.
2. (заст., рідк.) Нещасливо, невдало; так, що не приносить радості.
Словник Української Мови
Буква
1. (вживається як присудкове слово) Виражає небажання, неохоче ставлення до чогось; протилежне до “радо”.
2. (заст., рідк.) Нещасливо, невдало; так, що не приносить радості.
Приклад 1:
Хто радо радість грав — того наліво, нерадо хто — рушай направо. Грішник, хто журиться.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Приклад 2:
Але бояри нерадо служать князеві Данилові Романовичу, нерадо стережуть засіків. Мала обіцянка склонить їх на сторону великого Чінгісхана.
— Невідомий автор, “Zakhar Bierkut Ivan Iakovich”