неписьменний

Приклад 1:
Китаєць, навіть неписьменний, вважав змережану ієрогліфами шовкову стрічку найціннішим подарунком, хоч не завжди міг прочитати напис на ній. У найбільших китайських музеях експонувалися пам’ятки краснопису.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
“Та вiн же овсi неписьменний! Як же вiн буде читати?
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 3:
Якби неписьменний, то не зумiв би апостола, та ще й на самий Великдень, прочитати!” Прислухається Наум, Василь спiва.
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 4:
— Був неписьменний, а тепер бог йому розум послав, а як i що — я й сам не знаю. Розкажи менi, здiлай милость, Василю, як се тобi свiт вiдкрився?
— Невідомий автор, “Grighorii Fiedorovich Kvitka Os”

Приклад 5:
Хто б і неписьменний був, так, дивлячись тілько на ті шаблі, на ті панцирі, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами, що повироблювано горорізьбою з міді да з каменю понад тими надгробками, хто б, кажу, був і неписьменний, так і той би догадавсь, против чого то воно так викомпоновано: усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт; і шабля, й булава з бунчуком, і горностайова кирея поляжуть колись поруч із мертвими кістками. Отже й Шрам, розглядаючи ту горорізьбу да читаючи епітафії, засмутився душею да й каже: — Колико-то гробів, а всі ж то тії люде жили на світі, і всі пішли на суд перед бога!
— Котляревський Іван, “Енеїда”