нептун

1. В давньоримській міфології — бог морів і потоків, відповідник давньогрецького Посейдона; зображався з тризубцем, яким викликав бурі.

2. Восьма за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи, газовий гігант, названа на честь римського бога морів.

3. Хімічний елемент з атомним номером 93, радіоактивний метал сріблясто-білого кольору, перший отриманий штучно трансурановий елемент; символ Np.

Приклади вживання слова

нептун

Приклад 1:
Це він — Нептун, Посейдон, а може, і якийсь місцевий, свій бог — дух цих благословенних місць. Білоруси аж встали у своїх човнах, щоб краще розгледіти це диво-дивне.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
Один з троянської ватаги, По їх він звався Палінур; Сей більше мав других одваги, Сміленький був і балагур; Що наперед сей схаменувся І до Нептуна окликнувся: “А що ти робиш, пан Нептун! Чи се і ти пустивсь в ледащо, Що хочеш нас звести нінащо?
— Самчук Улас, “Марія”