Властивість або стан того, що не приваблює, не викликає інтересу, симпатії чи бажання мати, бути поруч тощо; відсутність привабливості.
Неприваблива, некрасива зовнішність; незграбність, невиразність.
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не приваблює, не викликає інтересу, симпатії чи бажання мати, бути поруч тощо; відсутність привабливості.
Неприваблива, некрасива зовнішність; незграбність, невиразність.
Приклад 1:
Амбітність і, виходячи з цього, зверхність, непривабливість у стосунках з оточенням.
— Котляревський Іван, “Енеїда”