неприпинність

Властивість за значенням прикметника “неприпинний“; стан, коли щось відбувається без перерв, зупинок або припинень; безперервність, постійність.

У термінологічному вжитку (наприклад, у техніці, медицині, праві) — характеристика процесу, дії або стану, що не має перерв у часі та просторі, функціонує або триває без зупинки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |