неприпинність

[nɛprɪpɪnnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “неприпинний“; стан, коли щось відбувається без перерв, зупинок або припинень; безперервність, постійність.

  2. У термінологічному вжитку (наприклад, у техніці, медицині, праві) — характеристика процесу, дії або стану, що не має перерв у часі та просторі, функціонує або триває без зупинки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неприпинність, р. неприпинності, д. неприпинності, з. неприпинність, о. неприпинністю, м. неприпинності, к. неприпинносте

Більше записів