Неприпущенність — властивість за значенням прикметника “неприпущенний“; стан, коли щось не може бути припущеним або допущеним.
неприпущенність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Неприпущенність — властивість за значенням прикметника “неприпущенний“; стан, коли щось не може бути припущеним або допущеним.
Відсутні