1. Який не виявляє прихильності, доброзичливого ставлення до кого-, чогось; недоброзичливий, ворожий.
2. Який не сприяє чомусь, не є сприятливим; неблагополучний, несприятливий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не виявляє прихильності, доброзичливого ставлення до кого-, чогось; недоброзичливий, ворожий.
2. Який не сприяє чомусь, не є сприятливим; неблагополучний, несприятливий.
Приклад 1:
Захар розумів добре, що засуд, чи прихильний, чи неприхильний для боярина, грозить громаді великою небезпекою. Прихильний засуд значить признання не так права, як сили по стороні боярина, раз назавсіди упокорить перед ним громаду, віддасть йому в руки на тільки загарбані ліси й полонини, але й цілу громаду, буде першим і найтяжчим виломом у вільнім громадськім устрою, над якого відновленням і скріпленням він ненастанно трудився протягом сімдесятьох літ.
— Невідомий автор, “Zakhar Bierkut Ivan Iakovich”