Значення
-
Філософсько-етичне вчення, що пропагує відмову від будь-якого насильства та протидії злу силою, засноване на ідеях християнської моралі, зокрема на Нагірній проповіді Ісуса Христа, та отримало розвиток у працях Льва Толстого.
-
Світоглядна позиція або практична поведінка, що полягає в свідомій відмові від опору, протистояння або боротьби, навіть у разі застосування насильства чи несправедливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непротивленство, р. непротивленство, д. непротивленство, з. непротивленство, о. непротивленство, м. непротивленство, к. непротивленство