1. Який не вживає спиртних напоїв, утримується від пиття алкоголю; тверезий, неп’яний.
2. Переносно: який не зазнав шкідливого впливу, не був зіпсований; чистий, незайманий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не вживає спиртних напоїв, утримується від пиття алкоголю; тверезий, неп’яний.
2. Переносно: який не зазнав шкідливого впливу, не був зіпсований; чистий, незайманий.
Приклад 1:
Непоєний… Свічечка, а з ним і його козаки-надвірчани закрутили своїми огирами в Дністрі таку водяну заметіль-завірюху, що вибиті копитами з дна золотаві морени і щуки миготливими дугами застрибали над їхніми шаблями і над шапками… Між голосіннями, плачами і ревінням монашок тепер вже заметалися і загорлали татари. Обтяжені полонянками, запорошені пінявою хуртечею, зіпаючи ротами, вони похлиналися кров’ю: кров цебеніла з їхніх розрубаних халатів і малахаїв, з потилиць і попереків… Свічечка впав на них, наче вовк.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”