неповторюваність

Властивість або якість того, що не може бути відтворене, відновлене або зустрінуте знову в ідентичному вигляді; унікальність, безповторність.

Філософський та мистецький термін, що означає винятковість, оригінальність явища, події чи твору, засновану на їхній одноразовості та неможливості механічного копіювання без втрати сутнісних характеристик.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |