Значення
-
Властивість або якість того, що не може бути відтворене, відновлене або зустрінуте знову в ідентичному вигляді; унікальність, безповторність.
-
Філософський та мистецький термін, що означає винятковість, оригінальність явища, події чи твору, засновану на їхній одноразовості та неможливості механічного копіювання без втрати сутнісних характеристик.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неповторюваність, р. неповторюваності, д. неповторюваності, з. неповторюваність, о. неповторюваністю, м. неповторюваності, к. неповторюваносте