1. Так, що не може бути повторене; унікально, без аналогів.
2. (У художній літературі та високому стилі) Так, що відбувається лише один раз; одноразово, єдиноразово.
неповторно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ми з матір’ю відвідали «сметанку» львівської мистецької інтелігенції — були в художниць Олени Кульчицької, яка неповторно проілюструвала «Тіні забутих предків» Коцюбинського, у Ярослави Музики, хрещеної матері мого племінника Ярослава (ще до того, як її арештували у справі Галана), виходили по всіх музеях і по архівах, шукаючи матеріалів, пов’язаних з Коцюбинським. Ніколи не забуду, як ми з матір’ю шукали сліди В. Луканя, етнографа й архівіста, який листувався з нашим музеєм і після 1939 р. надіслав багато цінних матеріалів.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прислівник () |