Значення
-
Властивість або якість того, що не може бути відтворене, відновлене або точно скопійоване; унікальність, винятковість.
-
Філософський та художній термін, що означає винятковість, єдиність явища, об’єкта чи особистості, яка не має аналогів і не піддається повному відтворенню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неповторність, р. неповторності, д. неповторності, з. неповторність, о. неповторністю, м. неповторності, к. неповторносте
Приклади з художньої літератури
-
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.— Ліна Костенко