Значення
-
Стан, коли організація, об’єднання або колектив не мають усіх передбачених статутом або регламентом членів для правомірного функціонування та прийняття рішень.
-
У контексті парламентської діяльності — стан законодавчого органу, коли частина депутатських мандатів є вакантною, або коли на засіданні присутні не всі обрані депутати, що може обмежувати кворум.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неповночленність, р. неповночленності, д. неповночленності, з. неповночленність, о. неповночленністю, м. неповночленності, к. неповночленносте