Значення
-
Властивість судна чи іншого плавучого засобу зберігати плавучість і остійність після пошкодження корпусу та затоплення одного чи кількох відсіків.
-
Здатність об’єкта чи явища витримувати серйозні випробування, кризи чи атаки, не втрачаючи при цьому своєї функціональності, стійкості або популярності (переносне значення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непотоплюваність, р. непотоплюваності, д. непотоплюваності, з. непотоплюваність, о. непотоплюваністю, м. непотоплюваності, к. непотоплюваносте