непотьмарений

Приклад 1:
Далі піднялась, закипіла мутна гаряча хвиля: — Так тобі й треба… Почував якесь задоволення; чарівний образ, здавалось, почав бліднути, марніти… Аж ось — ще один день: …Втекла… забрала в матері з скрині скільки було грошей, в город за паничем подалась… Здалека майнули правдиві засмучені очі: «Петре, Петре, де ти тепер?» Образ чистий, непотьмарений і знадний, як ще ніколи. Вхопився за голову руками… Цілу ніч світилися на шкільному подвір’ї зелені бур’яни під місяцем, на дривітні горіли свіжі тріски, як срібло.
— Степан Васильченко, “Talant Stiepan Vasil Ovich Vasil Chien”