1. Такий, що не має широкого розповсюдження, не є масовим або загальновживаним; рідкісний, обмежений.
2. (У лінгвістиці) Таке, що не є частим у вживанні; рідковживаний (про мовні одиниці: слова, форми, конструкції тощо).
непоширений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |