непошкоджений
[nɛpoʃkodʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не зазнав пошкоджень, руйнувань або змін на гірше; цілий, неушкоджений.
-
У переносному значенні: такий, що зберіг свої природні, моральні або інші якості, не зазнав негативного впливу; незайманий, чистий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непошкоджений, р. непошкодженого, д. непошкодженому, з. непошкодженого, о. непошкодженим, м. непошкодженім