1. Властивість за значенням прикметника “непорядний“; недбайливість, неохайність, неакуратність.
2. Стан, коли щось перебуває в безладді, безладу, не в належному порядку.
3. Заст. Непорядні вчинки, негідні вчинки; розпуста.
непорядність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коли процвітає спасенний камуфляж під правду, коли знаходимо тисячі причин, щоб непорядність виправдати неминучістю, а пристосовництво піднести мало не до рангу мудрости. Коли так уже абсолютизуємо тактику, що стратегія й не проглядається.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: іменник (однина) |