непорочний
[nɛporot͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має плям, вад, морально чи фізично чистий; безгрішний.
-
У релігійному контексті: цнотливий, що зберіг цноту, дівоцтво (особливо про Діву Марію — Непорочна Діва).
-
У переносному значенні: незайманий, неторканий, первісний (наприклад, про природу, сніг).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непорочний, р. непорочного, д. непорочному, з. непорочного, о. непорочним, м. непорочнім