Який трапляється не лише один раз, не є одиничним; повторний, неодноразовий.
Який існує або з’являється не поодинці, не самотньо; масовий, численний.
непоодинокий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови