непом'якшеність

[nɛpom'jɑkʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “непом’якшений”; стан, за якого щось не піддалося пом’якшенню, зберегло свою твердість, різкість або суворість.

  2. (мовознавство) Відсутність пом’якшення (палаталізації) приголосного звука; твердість приголосного.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непом'якшеність, р. непом'якшеності, д. непом'якшеності, з. непом'якшеність, о. непом'якшеністю, м. непом'якшеності, к. непом'якшеносте

Більше записів