непом’якшеність

1. Властивість за значенням прикметника “непом’якшений”; стан, за якого щось не піддалося пом’якшенню, зберегло свою твердість, різкість або суворість.

2. (мовознавство) Відсутність пом’якшення (палаталізації) приголосного звука; твердість приголосного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |