1. Такий, що перевищує звичайну міру, надмірний, зайвий; надто великий, сильний, інтенсивний тощо.
2. Позбавлений міри, обмежень у чомусь; нестриманий, крайній у своїх проявах.
непомірний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гнув, приневолював і власних підданих, збирав непомірний чинш і все те топив у горілці. Топив у ній свою недолю й недолю рідного краю.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Частина мови: прикментик () |