1. У спосіб, що виражає непокору, опір чи незгоду; неслухняно, зухвало.
2. З виразом внутрішньої свободи та незалежності, незламно, незборимо.
непокірно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Підпираю істину плечима, Наче риба, кинута на сушу… «Несите світання вихоплює сонце зі сходу…» Несите світання вихоплює сонце зі сходу, Печаль — як печаль, непокірно печуть солов’ї… Ми прийдемо в сад, здичавіло шукатиме воду Змілілий Адам, що спіткнеться об коси її… Ніщо не допите. Прозорі, мов рам’ячко, квіти.
— Невідомий автор, “Do Er Vibrane”
Частина мови: прислівник () |