Який не підкоряється, не слухається, чинить опір, виявляє непокору.
Схильний до непокори, опору; такий, що не визнає авторитетів, не підпорядковується встановленим правилам чи наказам.
непокірливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |