Значення
-
Відсутність згоди, узгодженості у думках, поглядах або діях; розбіжність, незгода.
-
(У мовознавстві) Порушення граматичних правил узгодження членів речення (наприклад, підмета і присудка) за категоріями роду, числа, відмінка чи особи.
-
(У документообігу та офіційній діяльності) Стан, коли документ, проект, рішення тощо не отримали необхідної згоди чи схвалення від уповноваженої особи чи інстанції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непогодження, р. непогодження, д. непогодженню, з. непогодження, о. непогодженням, м. непогодженні, к. непогодження