Значення
-
Власна назва, що позначає міфологічну, фольклорну або художню персоніфікацію явища невгамовності, постійного руху, тривожної активності або неспокою; втілення цієї якості.
-
У літературі та мистецтві — символічний образ або алегорія невпинності, невтомності, наполегливості, часто з відтінком фаталізму або трагізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непогамовність, р. непогамовності, д. непогамовності, з. непогамовність, о. непогамовністю, м. непогамовності, к. непогамовносте