Властивість за значенням прикметника “непогамований“; стан, коли прагнення, бажання, почуття тощо не вгамовані, не приборкані, не стримані.
непогамованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “непогамований“; стан, коли прагнення, бажання, почуття тощо не вгамовані, не приборкані, не стримані.
Відсутні